Оцінка роботи академії

Актуально

Кафедра соціальної медицини, організації і управління охороною здоров’я та медико-соціальної експертизи

ПРАВОВІ ПИТАННЯ: ПЕРЕБУВАННЯ ПРАЦІВНИКА НА РОБОТІ В НЕТВЕРЕЗОМУ СТАНІ МОЖЕ БУТИ ПІДТВЕРДЖЕНЕ НЕ ЛИШЕ ВІДПОВІДНИМ МЕДИЧНИМ ВИСНОВКОМ

джерело:http://ukrainepravo.com/law-practice/practice_court/perebuvannya-pratsivnika-na-roboti-v-netverezomu-stani-mozhe-buti-pidtverdzhene-ne-lishe-vidpovidnim/  - УКРАЇНСЬКЕ ПРАВО
 
 
ПЕРЕБУВАННЯ ПРАЦІВНИКА НА РОБОТІ В НЕТВЕРЕЗОМУ СТАНІ МОЖЕ БУТИ ПІДТВЕРДЖЕНЕ НЕ ЛИШЕ ВІДПОВІДНИМ МЕДИЧНИМ ВИСНОВКОМСУДОВА ПРАКТИКА 31.01.2018 / 17:583545+A-a
 
 
Перебування працівника на роботі в нетверезому стані може бути підтверджене не лише відповідним медичним висновком
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 40 КЗпП України поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння є підставою для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
 
Звільнений за цією підставою працівник звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.
 
Позивач зазначав, що його звільнено через упереджене ставлення до нього заступника директора, а у нетверезому стані на робочому місці він не перебував. Також вказував, що в цей день відчував себе погано, мав підвищений артеріальний тиск, але до лікаря не звертався, прийняв ліки (корвалол, глід, пустирник) та пішов на роботу. Підтвердити факт того, що на робочому місці він не перебував у стані алкогольного чи іншого виду сп'яніння може охоронець, який працював в цей день разом з позивачем.
 
Представник відповідача проти позову заперечував та посилався на те, що перебування позивача на робочому місці у стані алкогольного сп’яніння зафіксовано актом комісії. Відповідно до акту у працівника виявлені ознаки сп’яніння, а саме: різкий запах алкоголю, хитка хода, незвична балакучість, висловлення погроз. Позивач був відсторонений від роботи, від проходження медичного огляду та надання пояснень відмовився. 
 
В подальшому позивач був викликаний на засідання профспілкового комітету, який, після з’ясування усіх обставин, надання пояснень адміністрацією та позивачем, надав дозвіл на його звільнення на підставі п. 7 ст. 40 КЗпП України.
 
В ході судового розгляду суд також допитав свідків, які підтвердили факт перебування позивача на робочому місці у нетверезому стані. Від показів свідка, який міг би підтвердити доводи позову, позивач відмовився.
 
З огляду на встановлені обставини у справі суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог. Суд зазначив, що позивач не пройшов медичного обстеження на стан сп’яніння а ні за ініціативою адміністрації, а ні за власною ініціативою. Суд послався також на акт про встановлення факту перебування позивача на робочому місці у стані алкогольного сп’яніння, складений комісією; покази свідків; акти про відмову у наданні пояснень і проходженні медичного огляду, а тому дійшов висновку про те, що позивачем не доведені обставини незаконності його звільнення.
 
З висновком суду першої інстанції погодились апеляційний суд та КЦС ВС.
 
 
У касаційний скарзі позивач знову ж вказував на відсутність медичного висновку, який би засвідчував факт сп’яніння.
 
Касаційний цивільний суд ВС нагадав, що відповідно до роз'яснень, наданих у пункті 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів»(з подальшими змінами і доповненнями), вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, трудовий договір з якими розірвано за пунктом 7 статті 40 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що з цих підстав можуть бути звільнені з роботи працівники за появу на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння в будь-який час робочого дня, незалежно від того, чи були вони відсторонені від роботи, чи продовжували виконувати трудові обов'язки. 
 
А нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку (постанова від 23.01.2018 у справі№640/17224/15-ц).