Оцінка роботи академії

Кафедра лабораторної діагностики і загальної патології

информация о кафедре ЛДОП

 

Назва кафедри

Кафедра лабораторної діагностики і загальної патології

Завідувач кафедри

д.мед.н., професор Траілін Андрій Вячеславович

 

Співробітники

Викладачі:

д.мед.н., професор Портус Роман Михайлович

к.біол.н., доцент Єфіменко Надія Федорівна

к.фарм.н., ст. викладач Остапенко Андрій Олексійович

 

Старші лаборанти:

Петухова Лідія Петрівна

Матковська Юлія Анатоліївна

 

Лаборанти:

Маслич Сусана Кирилівна

Скрібцова Людмила Тимофіївна

 

 

Цикли навчання

Передатестаційний цикл «Клінічна біохімія» для лікарів-лаборантів з клінічної біохімії.

Тематичне удосконалення «Контроль якості лабораторних досліджень» для лікарів-лаборантів і лаборантів з вищою освітою.

Тематичне удосконалення «Імунохімічні методи досліджень» для лікарів-імунологів-лаборантів.

Тематичне удосконалення "Лабораторна діагностика захворювань ендокринної системи" для лікарів-лаборантів, лаборантів з вищою освітою, лікарів терапевтичного профілю.

Тематичне удосконалення "Лабораторна діагностика у практиці сімейного лікаря" для лікарів-лаборантів, лаборантів з вищою освітою, лікарів загальної практики-сімейних лікарів.

 

 

Участь у проведенні занять з питань лабораторної діагностики та загальної патології, топографічної анатомії та оперативної хірургії в інтернатурі, на циклах спеціалізації, передатестаційних та тематичного удосконалення зі слухачами суміжних кафедр.

Діяльність (практична, міжнародна, ін. значна)

При кафедрі функціонує лабораторія з відділами: біохімічним, імуноферментним і гістологічним.

 

Науковий напрямок кафедри

1. Проблеми нейро-ендокринної регуляції функцій організму в нормі та за різноманітною патологією, вивчаються адаптаційно-пристосувальні реакції організму при різноманітних захворюваннях, а також питання формування патологічних систем та їх роль в формуванні стійкого патологічного стану.

2. Діагностика дисфункції ниркового алотрансплантату.

Досягнення

кафедри

Надруковано: 1 атлас, 1 словник-довідник, 5 навчальних посібників, 5 методичних рекомендацій; 380 статей та тезисів.

Отримано 24 патенти України та 2 патенти СРСР.

 

Клінічні бази

Клініко-діагностична лабораторія 9-ї міської лікарні

Контакти

(0612) 79-05-33

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

КАЛЕНДАРНИЙ  ПЛАН

циклів інтернатури, спеціалізації, стажування,  передатестаційних та тематичного удосконалення

на друге піврічча 2017 року

4

50.3. Передатестаційний цикл. Лікарі-лаборанти з клінічної біохімії.

ПАЦ

1

6

02.10-01.11

5

52.2. Лабораторна діагностика захворювань ендокринноїсистеми. Лікарі-лаборанти, лаборанти з вищою освітою клініко-діагностичних лабораторій, лікарі терапевтичного профілю.

ТУ

0,5

6

06.11-20.11

КАЛЕНДАРНИЙ  ПЛАН

циклів інтернатури, спеціалізації, стажування,  передатестаційних та тематичного удосконалення

на 2018 рік

1

52. Лабораторна діагностика.                                     1 року

Інтернатура

2

4

01.09-30.10

2

50.1. Спеціалізація. Клінічна біохімія. Лікарі, які закінчили інтернатуру або спеціалізацію з клінічної лабораторної діагностики.

Спец.

3

6

02.01-03.04

3

52.2. Внутрішньо-лабораторний контроль якості. Лікарі-лаборанти, лаборанти з вищою освітою клініко-діагностичних лабораторій, лікарі-лаборанти з клінічної біохімії.

ТУ

1

6

16.04-15.05

4

50.3. Передатестаційний цикл. Лікарі-лаборанти з клінічної біохімії.

ПАЦ

1

6

03.09-02.10

5

52.2. Лабораторна діагностика захворювань нейроендокринних порушень. Лікарі-лаборанти, лаборанти з вищою освітою клініко-діагностичних лабораторій, лікарі терапевтичного профілю.

ТУ

0,5

6

02.10-17.10

6

52.2. Лабораторна діагностика невідкладних станів. Лікарі-лаборанти, лаборанти з вищою освітою клініко-діагностичних лабораторій, сімейні лікарі.

ТУ

1

6

01.11-30.11

        

ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНИХ ЦИКЛІВ

 

1. Предатестаційний цикл зі спеціальності «Клінічна біохімія»

Тривалість занять –– 1 міс., 156 учб. годин

 

Курс 1. Організація лабораторної служби.

Основні проблеми клінічної лабораторної діагностики. Характеристика сучасних лабораторних методів дослідження. Забезпечення якості лабораторних досліджень та основи статистичної обробки результатів. Зовнішня оцінка якості лабораторних досліджень. Основи техніки безпеки в КДЛ.

Курс 2. Клінічна біохімія.

2.1.Основи біохімії, патохімії білків та амінокислот.

2.2.Клінічна ферментологія.

2.3.Біохімія та патохімія вуглеводів.

2.4.Біохімія та патохімія ліпідів.

2.5.Біохімічні основи гормональної регуляції в нормі та при патології.

2.6.Біологічно активні речовини.

2.7.Біохімія вітамінів. Гіпо- та гіпервітамінози.

2.8.Хімія та патохімія водно-електролітного обміну та кислотно-лужного стану.

2.9.Обмін порфіринів та жовчних пігментів.

Курс 3. Дослідження гемостазу.

3.1.         Сучасні уявлення про гемостаз. Методи дослідження системи гемостазу.

Курс 4. Додаткові програми

4.1. Організація медичної допомоги населенню при надзвичайних ситуаціях.

4.2. Проблеми СНІДу.

4.3. Проблеми біоетики.

 

 

2. Цикл тематичного удосконалення

«Внутрішньолабораторний контроль якості»

Тривалість занять – 0,5 міс., 78 учб. годин

 

Курс 1. Організація внутрішньолабораторного контролю якості.

Курс 2.Методологія проведення внутрішньолабораторного контролю якості.

Курс 3. Преаналітичні та аналітичні помилки при заборі матеріалу.

Курс 4. Методи дослідження.

 

 3. Цикл тематичного удосконалення «Імунохімічні методи досліджень»

Тривалість занять – 0,5 міс., 78 учб. годин

 

Курс 1. ІФА-дослідження

Теоретичні основи ІФА. Властивості антигенів. Властивості антитіл. Способи отримання антитіл. Властивості ферментів; ферменти як мітки в ІФА. Принципи проведення ІФА. Різновиди методів ІФА. Особливості застосування ІФА в діагностиці захворювань людини. Принципи інтерпретації ІФА. Організація роботи ІФА-лабораторії. Підготовка зразків. Постановка ІФА-реакції. Можливості ІФА в діагностиці вірусних та бактеріальних інфекцій. Динаміка змін показників ІФА-тестів при інфікуванні. Динаміка змін показників ІФА-тестів при лікуванні. Можливості ІФА в діагностиці захворювань внутрішніх органів. Можливості ІФА в діагностиці онкологічних захворювань. Особливості та помилки аналізу. Внутрішній та зовнішній контроль якості ІФА-досліджень. Правила забору та зберігання матеріалів для дослідження. Можливі проблеми та засоби їх вирішення.

 

4. Цикл тематичного удосконалення

"Лабораторна діагностика захворювань ендокринної системи"

Тривалість занять – 0,5 міс., 78 учб. годин

 

5. Цикл тематичного удосконалення

"Лабораторна діагностика у практиці сімейного лікаря"

Тривалість занять – 0,5 міс., 78 учб. годин

 

 

ПРОГРАМА

з загальної патології і лабораторної діагностики для лікарів-слухачів суміжних кафедр

 

1. Патогенетичне обґрунтування глюкокортикоїдної терапії

Сучасний стан питання щодо глюкокортикоїдної терапії. Будова та функція кори наднирників. Анатомічні зони кори наднирників. Регулювання функції кори наднирників: функціональні взаємовідносини у системі гіпоталамус-гіпофіз-кора наднирників. Методи оцінки функціонального стану кори наднирників. Біологічна дія глюкокортикоїдів. Вплив на обмін речовин, на кров, на деякі внутрішні органи. Фізіологічні ритми функції кори наднирників, стосунки ритмів з кортикоїдною терапією. Фармакодинаміка та фармакокінетика глюкокортикоїдів. Характеристика основних глюкокортикоїдів. Побічні дії та ускладнення глюкокортикоїдної терапії. Міри їх профілактики. Синдром відміни. Лабораторний контроль глюкокортикоїдної терапії. Показання та протипоказання для глюкокортикоїдної терапії. Взаємодія глюкокортикоїдів з іншими лікарськими препаратами.

 

2. Патогенетичне обґрунтування гемотрансфузійної терапії

Принципи сучасної гемотрансфузійної терапії. Показання до застосування компонентів крові. Використання методу АУФОК (аутотрансфузія фотомодифікованої крові). Правила переливання крові та її компонентів. Обов’язкові реакції при кожному переливанні крові. Основні принципи лікування посттрансфузійних ускладнень. Методи визначення груп крові за системою АВО/Н/, резус-приналежність. Проведення проб на сумісність: за системою АВО/Н/, за системою резус, біологічна проба. Наглядання за хворим у посттрансфузійному періоді. Ведення медичної документації при переливанні крові.

 

3. Генетичні основи патології людини

Сучасні погляди на вклад генетики в медицину. Від емпіричних досліджень родинних хвороб до геному людини. Організація геному людини та етапи считування генетичного коду. Причини та механізми розвитку спадкової патології. Класифікація та номенклатура мутацій. Класифікація спадкових хвороб. Спадкова патологія як результат взаємодії спадкової конституції і зовнішнього середовища. Поняття про епігенетику. Методи медичної генетики: клініко-генеалогічний, цитогенетичний, дерматогліфічний, метод флуоресцентної гібридізації, ДНК-зондування, полімеразна ланцюгова реакція. Дерматогліфічні порушення при спадкових хворобах. Біохімічний метод діагностики, спадкові ферментопатії: класифікація, етіопатогенез, методи діагностики та профілактики. Геномні, хромосомні, моногенні захворювання: етіопатогенез, методи діагностики та профілактики. Полігенні захворювання: етіопатогенез, методи діагностики та профілактики. Спадкові хвороби сполучної тканини. Спадкові кардіоміопатії. Мітохондріальні хвороби. Генетичні порушення при серцево-судиних захворюваннях. Генетичні порушення при псіхічних та неврологічних захворюваннях. Уроджені захворювання. Сучасні підходи до профілактики спадкових хвороб. Медико-генетичне консультування як найбільш важливий елемент в профілактиці спадкових хвороб. Методи пренатальної діагностики, предімплантаційної діагностики, періконцепціонної профілактики.

 

4. Клінічна імунологія

Визначення клінічної імунології як науки та прикладної дисципліни, сфера її інтересів. Базисні поняття імунології. Імунна система, її розвиток, будова та функції в нормі. Неспецифічні механізми імунітету (норма, патологія, лабораторна діагностика). Специфічні механізми імунітету: гуморальний та клітинний (норма, патологія, лабораторна діагностика). Цитокінова ланка імунітету. Апоптоз в імунології та імунопатології. Принципи та методи оцінки имунного статусу. Особливості протиінфекційного імунітету. Імунотерапія, вакинація. Імунологічна толерантність, механізми її формування, причини порушень. Аутоумунні захворювання: етіопатогенез та лабораторна діагностика. Первинні та вторинні імунодефіцити: етіопатогенез та лабораторна діагностика. Алергія: визначення, класифікація, етіопатогенез та лабораторна діагностика. Лімфопроліферативні захворювання. Протипухлинний імунітет. Принципи призначення імунокоректорів.

 

5. Сучасні погляди на етіологію, патогенез, клініку, діагностику та лікування цукрового діабету

Етіологічна класифікація цукрового діабету. Диференційна діагностика типів цукрового діабету. Етіологія, патогенез, стадії розвитку цукрового діабету 1-го типу та його ускладнень. Етіологія, патогенез, стадії розвитку цукрового діабету 2-го типу та його ускладнень. Інсулінорезистентність: методи діагностики та корекції. Метаболічний синдром. Цукровий діабет вагітних. Сучасні методи діагностики цукрового діабету та його ускладнень. Принципи профілактики цукрового діабету, діагностика предіабету, основи терапії та лабораторний контроль її якості.

 

6. Методи оцінки функціонального стану щитоподібної залози

Анатомія і морфологія щитоподібної залози. Синтез тиреоїдних гормонів. Гіпоталамо-гіпофізарна регуляція функції щитоподібної залози. Фізіологічна роль щитоподібної залози, біологічна дія тиреоїдних гормонів. Класифікація гіпо- і гіпертіреозу за рівнем порушень в системі гіпоталамус-гіпофіз-щитоподібна залоза. Лабораторні методи оцінки функції щитоподібної залози, вікові норми, показання для визначення. Методи визначення аутоантитіл: анти-ТПО, аутоантитіла до рецепторів ТТГ, до тиреоглобуліну. Функціональні тести в оцінці функції щитоподібної залози. Алгоритми обстеження хворих на гіпо і гіпертиреоз.

 

7. Клінічна анатомія

Клінічна анатомія мозкового відділу голови. Клінічна анатомія лицевого відділу голови. Клінічна анатомія стінок і органів шиї. Клінічна анатомія стінок та органів грудної порожнини. Клінічна анатомія поперекової ділянки і органів заочеревинного простору. Клінічна анатомія стінок і органів таза. Клінічна анатомія верхньої і ніжньої кінцівок. Клінічна анатомія судинно-нервових пучків верхньої та нижньої кінцівок. Клітковинні простори, локалізація і шляхи розповсюдження гнійно-запальних процесів.

 

8. Ренін-ангіотензін-альдостеронова система (РААС) в нормі і при патології та методи оцінки її функціі

Розбір та інтерпретація системи РААС та методів оцінки її функціонального стану. Історія дослідження РААС. Концепція РААС. Класифікація РААС. Механізми активації РААС. Компоненти РААС. Використання дослідження компонентів РААС в клінічній практиці. Біосінтез, метаболізм, біологічне значення для організму, методи дослідження реніну, ангіотензинів, ангіотензинперетворюючого ферменту та альдостерону. Роль РААС в патогенезі захворювань серцево-судиної системи та нирок. РААС: еволюція уявлень. Поліморфізми генів компонентів РААС: роль у патогенезі захворювань людини, діагностична та прогностична цінність. Правила збору біоматеріалу для дослідження компонентів РААС. Шляхи фармакологічної корекції активності РААС при захворюваннях.

 

9. Кислотно-лужний стан (КЛС) у нормі та патології

Поняття «кислотно-лужний стан». Механізми підтримки рівноваги кислотно-лужного стану организму. Фізико-хімічні та патофізіологічні системи регуляції КЛС. Класифікація порушень КЛС. Характеристика показників КЛС та їх значення. Критерії оцінки порушень КЛС. Типові форми порушень КЛС та шляхи їх компенсації. Методи дослідження показників КЛС. Розбір та інтерпретація системи гомеостазу кисню та методів контролю дихальної недостатності. Параметри кисневого статусу. Діагностика дихальної недостатності. Методи лабораторного та інструментального контролю. Оцінка кислородного статусу та кислотно-лужного балансу.

 

10. Сучасні можливості методів експрес-діагностики в практиці охорони здоров’я

Розбір та інтерпретація форм профілактичної діяльності лікарів. Класифікація та вимоги до планових, невідкладних та екстрених лабораторних досліджень. Місце технологій доказової медицини в клінічних рішеннях лікаря. Поняття «аналіз за місцем лікування»(АМЛ). Сучасні можливості технологічного забезпечення аналізів за місцем лікування. Засоби «аналізу за місцем лікування». Еволюція експрес-діагностики. Формати мініатюрних реагентів. Імунохроматографічний аналіз. Характеристика швидких тестів. Контроль ліпідного обміну. Дослідження показників сечі. Тест-системи для проведення скринінгу експрес-методами. Дослідження показників зсідання крові. Лабораторна експрес-діагностика інфекційних захворювань. Методи дослідження імунного статусу. Тести в практиці гінеколога. Тести на онкомаркери. Розбір джерел можливих помилок при біомаркерів. Розбір правил зберігання та термінів придатності реагентів. Виконання досліджень зразків сечі та крові та обговорення результатів дослідження. Перспективи використання засобів АМЛ. Ознайомлення з нормативною документацією по АМЛ-діагностиці.

 

11. Гормони та гормональні дослідження у клінічній практиці

Значення гормонів у регулюванні функцій організму. Найважливіші ендокринні залози та їх гормони. Властивості гормонів. Класифікація гормонів. Основні рівні фізіологічної організації ендокринної функції: управління, біосинтез, секреція, депонування, транспорт, метаболізм, виведення, ефект дії. Гормональні дослідження у клінічній практиці. Методи визначення функціонального стану кори наднирників. Метод дослідження 17-кетостероїдів у сечі. Характеристика основних методів визначення 17-КС у сечі. Уніфікований метод визначення 17-КС. Основні етапи методу: відбір проб, гідроліз сечі, екстракція та очистка екстракту, випарювання органічного екстракту, проведення кольорової реакції, розрахунок та аналіз здобутих результатів.

 

12. Гормональні методи дослідження

Загальні принципи нейроендокринного регулювання менструальної функції. Функціональна діагностика порушень гіпоталамо-гіпофізарної системи. Методи дослідження гормонів яєчників; їх біосинтез, метаболізм, біологічне значення. Діагностика порушень функції кори наднирників. Гормони кори наднирників: біосинтез, метаболізм, біологічна роль. Методи дослідження функціонального стану щитоподібної залози. Гормональні проби в діагностиці характеру та рівня порушень у системі нейроендокринного регулювання. Проба з дексаметазоном, АКТГ, прогестінами та інші. Система гормонального обстеження гінекологічних хворих з ендокринними порушеннями. Ендокринологія вагітності. Фето-плацентарна система, її функціональна роль при вагітності. Методи гормонального дослідження у акушерстві та гінекології.

 

13. Імунологія репродукції

Будова та функції імунної системи. Особливості системних та місцевих імунних та імуноендокринних реакцій при вагітності, імунологічна роль плаценти. Роль імунних механізмів в патогенезі безпліддя. Алоімунні фактори ризику: патогенез, діагностика, принципи лікування. Аутоімунні фактори ризику: патогенез, діагностика, принципи лікування. Первинні та вторинні імунодефіцити: класифікація, етіологія патогенез, лабораторна діагностика. Вторинний імунодефіцит жінки як один із факторів ризику безпліддя. Репродуктивний імунофенотип. Антиспермальний імунітет. Лабораторні методи обстеження чоловіків з порушенням репродуктивної функції. Імунологічні механізми порушень внутрішньоутробного розвитку внаслідок несумісності по системі АВО та резус-фактору.

 

14. Симпато-адреналова система, її значення для організму.

Характеристика сучасних уявлень про фізіологічну роль симпато-адреналової системи в нормі та при патології. Значення дослідження катехоламінів для діагностики гормонально активних пухлин хромафінної тканини та мозкового шару наднирників. Особливості сучасних методів оцінки стану симпато-адреналової системи. Перевага уніфікованого флюорометричного методу визначення катехоламінів перед іншими існуючими методами. Обговорення основних етапів методу: хроматографія на колонках з окисом алюмінію, елюція катехоламінів оцтовою та соляною кислотами, закислення катехоламінів у елюаті червоною кров’яною сіллю та йодом, вимірювання флюоресценції на спектрофотометрі, розрахунок та аналіз здобутих результатів.

        

         В ЛАБОРАТОРІЇ КАФЕДРИ ВИКОНУЮТЬСЯ:

 

1. Біохімічні дослідження

 

Найменування дослідження

1

Катехоламіни

2

Загальні естрогени

3

17-кетостероїди

4

Дегідроепіандростерон

5

11-оксикортикостероїди

6

Серотонін

7

Мелатонін

 8

Моноамінооксидаза

9

С-протеін

10

Дієнові кон'югати

11

Дієнові кетони

12

Ізольовані водородні зв’язки

13

Основи Шифа

14

Малоновий діальдегід (сироватка)

15

Ретинол (сироватка)

16

Токоферол (сироватка)

17

Аскорбінова кислота

18

Вітамін В6

19

Каталаза

20

Церулоплазмін

21

Циркулюючі імунні комплекси

22

Молекули середньої маси

23

Окиснені білки

24

Оксипролін

25

Нітріт-іони

26

Нітрат-іони +нітріт-іони

 

2. Імуноферментні дослідження.

за замовленням співробітників Академії та інших закладів охорони здоров’я на умовах надання реактивів.

 

3. Патогістологічні дослідження.

 

4. Імуногістохімічні дослідження.

за замовленням співробітників Академії та інших закладів охорони здоров’я на умовах надання реактивів.