Оцінка роботи академії

Кафедра медицини катастроф

Дистанційне навчання

Ситуаційні задачі для самостійного навчання курсантів

Задача 1. У селищі Майський, що знаходиться в зоні природного вогнища чуми, сімейний лікар при огляді хворого вдома, на підставі епідеміологічних і клінічних даних, запідозрив захворювання чумою. Хворий по професії зоотехнік. За 5днів до захворювання виїжджав у віддалений район для надання ветеринарної допомоги хворому верблюду. Є дані про епізоотичне неблагополуччя в зоні даного природного вогнища. Крім хворого, в сім'ї двоє дорослих - мати і батько. Під час відвідин лікаря присутня мати хворого.

 

Сімейний  лікар  повинен провести наступні  першочергові  заходи:

 

А. Відправити екстрене повідомлення в територіальний центр Держсанепіднагляду, шпиталізувати хворого в провізорний шпиталь, ізолювати   контактних, в т.ч. себе, організувати проведення поточної та заключної дезінфекцій осередку.

В.  Шпиталізувати  хворого в провізорний шпиталь, ізолювати   контактних, в т.ч. себе, організувати проведення поточної та заключної дезінфекцій осередку.

С. Відправити екстрене повідомлення в територіальний центр Держсанепіднагляду, шпиталізувати хворого в провізорний шпиталь, ізолювати   контактних, в т.ч. себе,  організувати проведення заключної дезінфекції осередку, організувати проведення подвірних обходів.

Д.  Шпиталізувати  хворого в провізорний шпиталь, ізолювати   контактних, в т.ч. себе, в обсерватор, організувати проведення заключної дезінфекції осередку, організувати проведення санітарно-освітної роботи серед населення.

Е.  Шпиталізувати  хворого в провізорний шпиталь, ізолювати   контактних в обсерватор, організувати проведення заключної дезінфекції осередку, організувати проведення санітарно-освітної роботи серед населення.

ЛІТЕРАТУРА: 

  1. Кочін І.В. Наукові основи епідеміології катастроф: Навч. посібник /  І.В.Кочін, Г.О.Черняков, П.І.Сидоренко та ін. За ред. І.В.Кочіна. В 2-х томах. Том 1.- Запоріжжя:Поліграф, 2004.- С.48-57.
  2. Організація та проведення первинних заходів при виявленні хворого (трупа) або підозри на зараження карантинними інфекціями, контагіозними вірусними геморагічними гарячками та іншими небезпечними інфекційними хворобами  неясної етіології : методичні вказівки МОЗ України  від 12.05.03 р №16. –С. 14-16.
  3. Профілактична та протиепідемічна робота в практиці сімейного лі-каря.- Полтава: УМСА, 2004. – С.24

 

Задача 2. 11вересня в 14 год 30 хв адміністрація одного з чорноморських портів Севастополя прийняла радіограму, в якій було вказано, що на борту судна  "Норд" є хворий з підозрою на холеру. Судно належить одній з азіатських країн, вийшло з порту відправлення 8 вересня, прибуває в порт в 21 ч. Першочерговими протиепідемічними заходами повинні бути:

А. Ізоляція хворого в окремої каюті, забезпечення його індивідуальним посудом і предметами догляду, ізоляція осіб з підозрою на це захворювання та контактних в окремих каютах, виділити  окремий персонал для догляду за хворими та контактними, встановити медичне спостереження за хворим та контактними; забезпечити охорону приміщень, проводити поточну дезінфекцію; повідомити   порт приписки про наявність хворого з підозрою на холеру.

В. Ізоляція хворого в окремої каюті, забезпечення його індивідуальним посудом і предметами догляду, виділити  окремий персонал для догляду за хворими, встановити медичне спостереження за хворим; забезпечити охорону приміщень, проводити поточну дезінфекцію; повідомити   порт приписки про наявність хворого з підозрою на холеру.

С. Ізоляція хворого в окремої каюті, забезпечення його індивідуальним посудом і предметами догляду, ізоляція осіб з підозрою на це захворювання та контактних в окремих каютах, виділити  окремий персонал для догляду за хворими та контактними, встановити медичне спостереження за хворим та контактними; забезпечити охорону приміщень, проводити заключну дезінфекцію; повідомити   порт приписки про наявність хворого з підозрою на холеру.

Д. Ізоляція хворого в окремої каюті, забезпечення його індивідуальним посудом і предметами догляду, ізоляція осіб з підозрою на це захворювання та контактних в окремих каютах, виділити  окремий персонал для догляду за хворими та контактними, встановити медичне спостереження за хворим та контактними; забезпечити охорону приміщень.

Е. Повідомити   порт приписки про наявність хворого з підозрою на холеру, викликати санітарно - протиепідемічну бригаду для шпиталізації  хворого в порту прибуття.

 

ЛІТЕРАТУРА: 

  1. Кочін І.В. Наукові основи епідеміології катастроф: Навч. посібник /  І.В.Кочін, Г.О.Черняков, П.І.Сидоренко та ін. За ред. І.В.Кочіна. В 2-х томах. Том 2.- Запоріжжя:Поліграф, 2004.- С.62.
  2. Шафеев  М.Ш. Особо опасные инфекции. Эпидемиология и профилактика: метод.рекомендации / М.Ш.Шафеев, Л.М.Зорина, И.К.Хасанова, Н.М.Хакимов и др. // Казань, 2001.- С.5-6.

 

Задача 3.  У звязку з  єпідемічним спалахом  сібірскої виразки в місті М. були розгорнути інфекційні шпилалі та обсерватори. Обсерватори розгортаються для виконання наступних функцій:

А.  Для ізоляції осіб, які вибувають із зони карантину, та організації медичного спостереження за ними на строк максимального інкубаційного періоду для певної інфекції.

В. Для тимчасової госпіталізації осіб, які підозрілі стосовно певного інфекційного захворювання.

С. Для своєчасного виявлення захворювань серед осіб, які мали контакт з інфекційними хворими.

Д. Для організації медичного спостереження за хворимі та контактними  на строк максимального інкубаційного періоду для певної інфекції.

Е. Для проведення щеплень населенню для певної інфекції.

 

Литература:

Кочін І.В. Наукові основи епідеміології катастроф: Навч. посібник /  І.В.Кочін, Г.О.Черняков, П.І.Сидоренко та ін. За ред. І.В.Кочіна. В 2-х томах. Том 1.- Запоріжжя:Поліграф, 2004.- С.77.

 

Задача 4. У звязку з  єпідемічним спалахом  холери  в місті М. Чрезвичайна протиєпідемічна комісія постановила про активне виявлення можливих істочників інфекції серед населення. Голов­ною формою організації роботи з виявлення інфекційних хворих є:

А. Проведення подвірних (поквартирних) обходів медичними працівниками та
санітарним активом.

В. Запровадження цілодобової роботи поліклініки.

С. Запровадження цілодобової роботи лікарів-інфекціоністів у поліклініках та здоровпунктах підприємств та установ, сімейних амбулаторіях.

Д. Посилення санітарно-освітньої роботи серед населення.

Е. Перепрофілювання соматичних лікарень в інфекційні з цілодобовим режимом роботи останніх.

 

Литература:

Кочін І.В. Наукові основи епідеміології катастроф: Навч. посібник /  І.В.Кочін, Г.О.Черняков, П.І.Сидоренко та ін. За ред. І.В.Кочіна. В 2-х томах. Том 2.- Запоріжжя:Поліграф, 2004.- С.73.

 

Задача 5. У звязку  із скоенням терористичного акту з використанням збудника сібірскої виразки в місті Н. медичні працівники Державної служби медицини катастроф повінни провести лікувально-евакуаційнє забезпечення населення. Особливостями лікувально-евакуаційного забезпечення в осередках біологічного зараження є:

А. Можливість інфікування медичного персоналу при наданні медичної допомоги постраждалим, особливе значення надается протиепідемічним, дезінфекційним, режимно-обмежувальним заходам на всіх лікувально-евакуаційних етапах.

В. Можливість інфікування медичного персоналу при наданні медичної допомоги постраждалим, особливе значення надается протиепідемічним, дезінфекційним, режимно-обмежувальним заходам на догоспітальному  етапі.

С. Робота медичного персоналу у протичумних костюмах I типу до встановлення етіологічного діагнозу захворювань.

Д. Лікувально-евакуаційного забезпечення не відрізняется від загально прийнятого.

Е. Медичні працівники Державної служби медицини катастроф не проводять лікувально-евакуаційного забезпечення при виникненні  осередків  біологічного зараження.

Литература:

Кочін І.В. Діяльність Державної служби медицини катастроф України з протидії біологічному, хімічному та ядерному тероризму: Навч. посібник / І.В.Кочін, О.М.Акулова. Запоріжжя: ЗДМУ, 2010.- С.82-83.